Вперше в українській історіографії висвітлено погляди теоретика українського соціалістичного руху, науковця, публіциста, громадського діяча В. Левинського на антибританський визвольний рух народів Індії. Публікацію побудовано на матеріалах рукописного варіанту статті, що зберігається у Центральному державному архіві у Львові. Продемонстровано, що соціалістична орієнтація публіциста мала визначальний вплив на його бачення індійської визвольної боротьби станом на початок 1930-х рр., проте в цілому не позначилася на об'єктивності оцінок подій в Британській Індії.

Вперше в українській історіографії проаналізовано комплекс уявлень українських суспільно-політичних середовищ Східної Галичини про національно-визвольні рухи колоніально залежних народів Британської імперії 1919 - 1939 pp. Дослідження здійснено на основі матеріалів періодичної преси та публіцистики того часу, мемуарів сучасників, архівних матеріалів, наукової історичної літератури. Доведено, що українські громадсько-політичні кола Східної Галичини розглядали ірландський національно-визвольний рух як найбільш прийнятну модель для наслідування задля вирішення на свою користь українсько-польського конфлікту. Розглянуто трактування індійського визвольного руху під проводом М. Ганді серед східногалицької української спільноти. Проаналізовано українську візію ролі лідера, на прикладі І. де Валера та М. Ганді, у боротьбі недержавних народів за право на самовизначення. Виявлено особливості рецепції східногалицьким українським інтелектуальним середовищем 1919 - 1939 pp. антиколоніальних визвольних рухів на Сході. Вивчено відображення єгипетської проблеми в українській суспільно-політичній думці Галичини міжвоєнного періоду.

якому висвітлено історію світової та української філософської думки й основні теоретичні проблеми сучасної філософії. ЗАРОДЖЕННЯ Й ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ 9 Тема 1. Філософія як специфічний тип знання. Філософія Стародавнього світу (лекція) 9 Самостійна робота. Філософія Стародавнього світу 47 Тема 2. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи Відродження. Філософія Нового часу (XVII - XVIII ст.) (семінарське заняття) 49 Самостійна робота. Філософія Нового часу (XVII — XVIII ст.) 51 Тема 3. Філософська думка в Україні (лекція) 53 Самостійна робота. Філософія Григорія Сковороди. Класична українська філософія 80 Філософська система Григорія Сковороди (семінарське заняття). 52 Тема 4. Основні напрямки сучасної світової філософії (лекція) 84 Самостійна робота. Основні напрямки сучасної світової філософії... 108 Світова філософія на межі епох (XX - початок XXI ст.): ідеї, течії і тенденцій розвитку (семінарське заняття) 108 Модульна контрольна робота 1 (практичне заняття) 110 Запитання для самоперевірки 113 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. ТЕОРІЯ ФІЛОСОФІЇ 114 Тема 5. Онтологія (лекція) 114 Самостійна робота. Проблема буття у філософії 130 Тема 6. Гносеологія (семінарське заняття) 130 Самостійна робота. Основні проблеми гносеології 133 Тема 7. Філософська антропологія (лекція) 133 Самостійна робота. Філософська антропологія 159 Тема 8. Соціальна філософія (семінарське заняття) 159 З Самостійна робота. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу 161 Модульна контрольна робота 2 (практичне заняття) 162 Запитання для самоперевірки 165 ТЕСТОВИЙ ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ 166 СЛОВНИК 172 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188 ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 191 ВСТУПНЕ СЛОВО У XXI ст. людство зіткнулося як з кардинальними змінами в політиці, економіці, культурі, так і новими викликами, пов’язаними із загостренням глобальних проблем, військовими конфліктами, державними переворотами, тероризмом, проблемами біженців. Кожен не тільки спостерігає як змінюється «обличчя» світу, а й «відчуває» швидкоплинність часу. Водночас змінюються ставлення людини XXI ст. до самої себе: ототожнення з соціальними мережами, грошима, соціальним статусом, владою, чи, як не дивно, гуманністю. Ускладнення життя суспільства стимулює інтерес до вивчення якісних перетворень сучасного світу, осмислення взаємозв’язку минуле - сучасне - майбутнє як явище нової реальності. В умовах пандемії людство по-новому подивилося на проблеми сенсу життя та виживання в цілому. У складному хитросплетінні ниток світового суспільного розвитку відбувається становлення європейської України як суверенної держави. Усе це спонукає людину до філософського осмислення свого ставлення до дійсності, її світоглядної орієнтації, усвідомлення нею власного місця й ролі як в суспільстві, так і у світі. Нової значущості та розуміння набувають питання особистої активності, громадянської позиції, свободи, вибору особистості та його наслідків. У формуванні нових світоглядних орієнтирів, цінностей, пошуку векторів розвитку людства у XXI ст. особлива роль належить філософії. Вивчення курсу філософії допоможе студентам зрозуміти докорінні зміни, що відбуваються в світоглядних побудовах, і спричинені цими зміни у практичному ставленні людей до себе та до світу, усвідомити історичний характер людського буття, роль та значення суб’єктивних чинників на сучасному етапі. З одного боку, студент повинен усвідомити цілісність духовного життя людства, а з іншого - переконатися, що світ складний, багатовекторний і потрібно уміти поєднувати й узгоджувати різнопланові тенденції. Усвідомлення спільності культурно-філософських процесів повинно сприяти застосуванню духовного досвіду інших народів та поколінь для осмислення наших власних проблем, які часто видаються нам унікальними або безвихідними. Результатом маг бути філософське ставлення до сучасного стану розвитку суспільства як до процесу, зумовленого історичними та соціальними обставинами, що невпинно змінюються, внутрішня готовність до змін, усвідомлення їх невідворотності, прогнозування перспектив розвитку та пошук власного місця у світі. Курс «Філософія» для студентів другого курсу освітньо- професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» спеціальностей 013 Початкова освіта розроблено таким чином, щоб сприяти формуванню у здобувачів аналітичного мислення та конструктивного сприйняття людиною себе, світу, досвіду людства; розглянути основні досягнення світової та української філософської думки, головними періодами та логікою її розвитку; об’єктивно, на наукових засадах аналізувати будь-які, у тому числі, нестандартні, явища й процеси, причинно-наслідкові зв’язки дійсності, аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, помірковано та толерантно ставитися до протилежних думок, обговорювати свою світоглядну та громадську позицію, застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті. Водночас, зважаючи на це, посібник можуть використовувати студенти всіх спеціальностей закладів фахової передвищої освіти під час вивчення філософії. Мета: формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки. Для досягнення поставленої мети виділяються такі цілі курсу: - усвідомити специфіку виникнення і функцій філософії та особливості філософського знання у порівнянні з іншими загальноосвітніми знаннями, відмінні риси філософського світогляду у порівнянні з іншими історичними формами світогляду; - сформувати знання про центральні проблеми філософії, базові філософські поняття та категорії, які є необхідними для сучасного універсального способу мислення; - виявити особливості основних етапів історії розвитку філософської думки, сенсу основних досягнень видатних мислителів кожної філософської епохи; - виявити специфіку основних форм буття; - розширювати уявлення про форми, структуру та функції свідомості; - поглибити знання про пізнання, істину, сформувати уявлення про основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності - усвідомити основний зміст філософських концепцій суспільства; - ознайомлення зі змістом проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем.